психологія

-ї, ж.

1) Наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності живих істот. || Навчальна дисципліна (також книжка, підручник), що викладає зміст цієї науки.

••

Диференціа́льна психоло́гія — підхід до вивчення психології, за якого основна увага зосереджується на індивідуальних відмінностях у поведінці.

Інжене́рна психоло́гія — галузь психології, яка досліджує процеси інформаційної взаємодії людини і машини.

Меди́чна психоло́гія — галузь психології, яка вивчає психічні прояви різних захворювань в їх динаміці.

Прикладна́ психоло́гія — галузі психології, які прагнуть застосувати принципи, відкриття та теорії психології на практиці у суміжних галузях.

Спеціа́льна психоло́гія — галузь психології, яка вивчає психологічні особливості аномальних дітей і дорослих.

2) Душевний склад, психіка, особливості характеру кого-небудь. || Сукупність психічних особливостей, властивостей соціальної, національної і т. ін. групи людей (класу, прошарку тощо). || розм. Сукупність питань, роздумів, які стосуються моралі, поведінки, людських переживань тощо.

3) Сукупність психічних процесів, обумовлених певною діяльністю, станом і т. ін.

••

Психоло́гія пра́ці — галузь прикладної психології, яка вивчає психіку людини у трудовій діяльності.

Психоло́гія спо́рту — галузь психологічної науки, що розробляє психологічні основи спортивної діяльності та фізичного виховання.